Поширені запитання щодо захисту й безпечного сексу

Як би це не було — тривалі стосунки, чи секс на одну ніч — захист від ВІЛ та інших інфекцій, які передаються статевим шляхом (ІПСШ), має бути для тебе важливою темою. Навіть якщо ти думаєш: «Мене це не стосується. Таке трапляться тільки з іншими», правда полягає в тому, що близько мільйона людей у всьому світі щодня інфікуються ІПСШ — незалежно від їхньої сексуальної орієнтації та статі, незалежно від того де вони живуть — у Німеччині чи в іншій країні світу, незалежно від того молоді вони чи старі.

У кожної людини є свої побажання щодо того яким має бути секс. Вагінальний, анальний або оральний, спереду або ззаду, із секс-іграшками чи без них… Одні, все життя задовольняються одними й тими ж сексуальними практиками, інші люблять різноманітність і пробують щось нове.

Багато хто знає, що використання презерватива під час вагінального чи анального сексу захищає від ВІЛ та знижує ризик зараження іншими ІПСШ. Але секс — це більше ніж проникнення пеніса в піхву або анальний отвір. Безпечний секс також багатогранний. Тому для деяких сексуальних практик, існують також інші способи захисту.

Якщо ти хочеш дізнатися що важливо особисто для тебе, то просто пройди тест на безпечний секс онлайн! У ньому, ти безпосередньо дізнаєшся як можна захистити особисто себе від ВІЛ та інших ІПСШ.

Вибір правильних презервативів часто є питанням особистого смаку. Наприклад, чи подобаються тобі ребристі презервативи, чи презервативи з точками? Чи має презерватив бути веганським, або належати до категорії справедливої торгівлі? Чи важливий для тебе колір або смак?

У будь-якому разі, правильним має бути одне: презерватив має підходити!  В цьому важливий розмір, а точніше ширина: Якщо презерватив занадто тісний, він швидко порветься. Якщо він навпаки занадто широкий, то він легко зіслизне з пеніса й може застрягти в піхві або в анальному отворі. Презерватив може забезпечити оптимальний захист тільки якщо він правильного розміру. І це навіть можна відчувати! Адже якщо презерватив добре сидить, його можна легко розгорнути і майже не відчувати під час сексу. Девіз тут такий: Пробуй!

Щоб правильно підібрати презерватив, слід звернути увагу на значення ширини. Його зазначено на пакуванні зазвичай на зовнішньому боці. Загальноприйняті такі розміри:

• Вузькі презервативи: близько 47 або 49 мм
• Середні презервативи: близько 52 або 53 мм
• Широкі презервативи: близько 55 або 57 мм

До речі: За допомогою вимірювача презервативів LIEBESLEBEN ти можеш легко визначити, яка ширина презерватива ідеально підійде тобі.

Презервативи дуже надійні. Але іноді презерватив рветься або лопається — наприклад, якщо використовувати жирну змазку або якщо його було пошкоджено під час розривання обгортки чи розгортання.  Щойно ви помітите, що презерватив порвався, потрібно вийняти статевий член і промити його великою кількістю води. Також важливо якнайшвидше помочитися, щоб промити сечовипускальний канал. Однак не рекомендується промивати кишківник або піхву. Це може спричинити травми, які підвищують ризик інфікування.

Після розриву презерватива, можна звернутися по консультацію чи допомогу до свого лікаря, у місцевий консультаційний центр, а також сюди, у телефонну та онлайн-службу консультування LIEBESLEBEN.

Понад 90 відсотків нових випадків інфікування ВІЛ у Німеччині відбуваються статевим шляхом. ВІЛ переважно вражає чоловіків, які (також) мають секс із чоловіками, а також людей, які приїхали з країн із високим рівнем поширення ВІЛ, і — меншою мірою — людей, які вживають наркотики й не мають доступу до чистих шприців. За оцінками, майже 20 відсотків інфікуються через гетеросексуальний контакт, тобто секс між чоловіком і жінкою. Водночас, передача ВІЛ від матері до дитини в Німеччині відбувається лише в поодиноких випадках.

Деякі люди, які заразилися ВІЛ, відчувають через кілька днів або тижнів після інфікування такі симптоми:

• Лихоманка
• Грипоподібні симптоми (біль у м’язах і кінцівках, загальне нездужання)
• Виражений висип на тілі (плямисте почервоніння, спричинене лихоманкою)
• Діарея
• Збільшення лімфатичних вузлів у декількох частинах тіла

Проте жоден із цих симптомів сам по собі не свідчить про наявність ВІЛ! Та й ці симптоми виникають не завжди. Тому багато людей, які інфікувалися ВІЛ, спочатку нічого не помічають. Майже в половині усіх вперше діагностованих випадків ВІЛ-інфекції інфікування відбулося кілька років тому. Тому не можна вважати, що якби в тебе був ВІЛ, то ти б його точно помітив. Так само неможливо зрозуміти, чи є ВІЛ-інфекція у твого партнера, чи партнерки.

Існує багато причин, чому твій партнер/твоя партнерка може не розповідати про свою ВІЛ-інфекцію. Наприклад, вони можуть не мати достатньо знань про те, як відбувається інфікування, і тому можуть неправильно оцінювати ризик зараження. А можливо, твій партнер/твоя партнерка просто не знають, що вони ВІЛ-позитивні. А ще твій партнер чи твоя партнерка можуть боятися твоєї реакції й не хотіти припинення стосунків. Тому, не завжди можна покладатися на інформацію партнера. На щастя, в Німеччині немає щодо цього жодних юридичних зобов’язань — кожна людина може сама вирішувати, кому розповідати про свою ВІЛ-інфекцію, а кому ні.

Якщо ти перебуваєш у стосунках і хочеш відмовитися від презервативів, вам обом слід заздалегідь пройти тест на ВІЛ і чітко визначитись про наявність інших сексуальних партнерів. Навіть при анонімних сексуальних контактах чи «зустрічах на одну ніч» найважливішим захистом залишається презерватив.

Зараження ВІЛ-інфекцією можливе при попаданні інфікованих біологічних рідин на відкриті рани або слизові оболонки. Оскільки ВІЛ міститься в багатьох рідинах організму, які відіграють певну роль у статевому житті — у спермі, вагінальній рідині, у рідкій плівці на слизовій оболонці кишківника та в (менструальній) крові — інфікування відбувається переважно під час незахищених статевих контактів.

Однак, у порівнянні з іншими патогенами, ВІЛ є вірусом, який важко передається. Загалом інфікування відбувається, тільки якщо достатня кількість вірусів ВІЛ потрапляє в організм через слизові оболонки або відкриті рани. Отже, якщо ти із ВІЛ-позитивною людиною разом їсте, живете в одній квартирі, користуєтеся спільною ванною та туалетом, працюєте разом, їдете в трамваї чи ходите разом у паб — у всіх цих ситуаціях ти не можеш заразитися ВІЛ-інфекцією. Ніякого ризику немає:

• у повсякденному житті;
• при кашлі або чханні;
• при укусах комах;
• при поцілунках — включаючи поцілунки з язиком;
• при тісному контакті зі шкірою та тілом, включаючи обійми та пестощі.

ВІЛ не може передаватися від однієї людини до іншої через комарів або інших комах.

Безпечний секс захищає від ВІЛ та знижує ризик інфікування іншими інфекціями, які передаються статевим шляхом (ІПСШ). Презервативи відіграють центральну роль у цьому, оскільки вони можуть запобігти потраплянню потенційно інфекційних біологічних рідин (сперми, вагінальної рідини, анального секрету та крові) в організм під час статевого акту. Вони не тільки практичні та дешеві, але й дуже надійні та забезпечують оптимальний захист від ВІЛ, за умови правильного використання.

Водночас існують й інші способи профілактики ВІЛ-інфекції — захист за допомогою терапії та так званої доконтактної профілактики, або скорочено — ДКП. Обидва методи можуть бути придатними в дуже специфічних ситуаціях, для запобігання інфікуванню ВІЛ, але не іншими інфекціями які передаються статевим шляхом (ІПСШ).  

Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), є такими ж інфекційними захворюваннями, як і будь-які інші. Так само як будь-хто може захворіти на грип або застуду, будь-хто може заразитися бактеріями, вірусами або паразитами, що викликають ІПСШ. Деякі з цих збудників дуже легко передаються під час сексу.

У світі налічується понад 30 різних ІПСШ — серед них такі:

• Хламідіоз
• Сифіліс
• ВПЛ
• Гонорея
• ВІЛ та СНІД
• Герпес
• Гепатит А
• Гепатит В
• Гепатит С
• Трихомонади
• Короста
• Лобкові воші

Деякі з них неприємні, але здебільшого нешкідливі. Інші можуть бути навіть небезпечними для життя. Однак, якщо ІПСШ виявлені на ранній стадії, вони, як правило, добре піддаються лікуванню.

Зараження ІПСШ може відбутися під час різноманітних статевих контактів, але особливо під час незахищеного вагінального та анального сексу; іноді передача інфекції відбувається також оральним шляхом. Існують різні шляхи, якими бактерії, віруси або паразити можуть потрапити в організм. Одним із них є контакт з інфекційними рідинами організму, такими як сперма, вагінальна рідина, рідка плівка слизової оболонки кишківника або (менструальна) кров. З іншого боку, інфікування може також відбуватися через контакт з ураженими слизовими оболонками піхви, статевого члена, анального отвору або рота, а також через контакт з ураженнями шкіри, такими як герпетичні пухирі, генітальні бородавки або сифілітичні виразки. А іноді заразитися можна і непрямим шляхом, наприклад, при спільному використанні секс-іграшок. Це називається мазок-інфецією.

Однак існують також хвороби, які часто не передаються під час сексу — хоча багато хто так думає. Зокрема, грибкові інфекції, такі як кандидоз, зазвичай не передаються під час статевого акту, а викликаються гормональними змінами, стресом або прийнятті ліків.

Безпечний секс захищає від ВІЛ та знижує ризик інфікування іншими ІПСШ. Презервативи відіграють центральну роль у цьому, оскільки вони можуть запобігти прямому контакту з інфекційними рідинами організму, інфекційними слизовими оболонками і, в деяких випадках, інфекційними ділянками шкіри під час сексу. Крім того, не можна торкатися заразних уражень шкіри, особливо герпетичних пухирів, генітальних бородавок або сифілітичних виразок. А також можна зробити щеплення від деяких ІПСШ — гепатиту А, гепатиту В та ВПЛ.

Якщо ти виявив/виявила в себе ознаки ІПСШ, не варто довго відкладати візит до лікаря. ІПСШ дуже добре піддаються лікуванню і часто виліковуються повністю, особливо якщо їх вчасно виявити. Крім того, ти можеш запобігти інфікуванню інших людей.

Про зараження ІПСШ можуть свідчити різні симптоми. Якщо ти добре знаєш свій організм, то помітиш зміни раніше. Особливу увагу слід звернути на такі симптоми:

• Незвичайні виділення з піхви, статевого члена або анального отвору, а також кровотечі між менструаціями. 
• Свербіж, висип та почервоніння шкіри.
• Біль і печіння при сечовипусканні.
• Шкірні зміни та мокнуча шкіра, особливо пухирі, бородавки або виразки.
• Пожовтіння шкіри та кон’юнктиви.
• Біль під час сексу.  
• Грипоподібні симптоми. 
• Втрата апетиту, блювання, діарея.

На жаль, ознаки ІПСШ не завжди чіткі. Іноді може не бути взагалі жодних симптомів. А при деяких ІПСШ симптоми через деякий час зникають — але збудники все ще можуть бути в організмі і шкодити здоров’ю. Тому тільки лікар може точно сказати, чи є в людини ІПСШ, чи немає.